Село опинилось в окупації в перші дні війни. Я бачила, як палала Каховка. Потім обстріли почались і в селі. Виїхати було проблематично, я не розуміла, як виживати. Страшно було ходити по вулиці.

Окупанти весь час ходили з автоматами. Не було води та світла. Мені було важко, бо вдома були діти. 

Я вирішила виїжджати з трьома дітьми. Із села нас вивіз брат чоловіка. Їхали дуже довго. Вирішили зупинитись у Кропивницькому. За кордон виїжджати я не хочу, тим більше, що чоловік воює. Він пішов на війну добровільно. Зараз я чекаю лише на його повернення.