Війна застала мене в дорозі - я їхав до Миколаєва у лікарню.

Нелегко було в окупації. Ми - фермери, у нас і майно забрали: і машини, і все. Я нікуди не виїжджав. Я був хворий - по здоров’ю не міг, а діти виїхали.

Медикаментів не було. В тещі діабет, а ліків не було – ми їх замовляли, де тільки можна. Тяжко. Продукти в нас були якісь свої, ми ж в селі живемо. 

Чесно, не хочу і згадувати - хочу забути все, як страшний сон.