Мені 68 років. Я пенсіонер, працюю на водоканалі. Я з міста Снігурівка, Миколаївська область. Ми були спочатку в Херсоні, а потім переїхали в Снігурівку.

У нас в перший день сильно не стріляли. Були труднощі: не працювали лікарні, магазини. Я їздив на Херсон возив людям продукти. Вісім місяців проїжджав по вісім блокпостів на Херсон.

Мене і до цих пір шокує, що в нашу країну влізли ці орки.

Дуже приємно, коли в новинах розповідають, що наші хлопці їх б’ють, і виганяють з України.

Моя донька була в окупації в Снігурівці, син в мене помер, ще одна донька за кордоном. З нами ще теща живе, бо її хату розбило. 

Коли 12 листопада я їхав з Херсону, а окупанти тікали і їхали мені назустріч, це було страшнувато. 

Дуже хочеться, щоб війна скінчилась якнайшвидше.