Мені 57 років, я зі Снігурівки. 

Я поралася по господарству, і тут - така звістка! Пішли прильоти, батьківську хату розбили, потім зайшли окупанти, селилися в домівках. Все били. Все нівечили - просто нелюди!

Світла одразу не стало, потім – води: насоси не качали. Газу у нас не було до війни - ми заправляли газ, потім ми переїхали. Ми в кінці березня виїхали в сусідній район, і майже рік там були.

Своєю машиною виїхали, на кожному блокпосту нас провіряли. Тварин не забирали. Сусіди дивилися за ними.

Рашистів не назвеш людьми, знаючи, що вони тут робили. Знущались над людьми, грабували. Машини забирали, ловили хлопців і катували їх, не дозволяли телефонами користуватися. Били чоловіків, знущалися.

Хоч би війна скінчилась скоріше! Бо вже сил немає.