Мені 54 роки. Я з Лебедина, директор будівельної фірми. До війни ми жили мирно і спокійно, постійно працювали.

24 лютого мої робітники їхали в Краснопільський район, але мені подзвонили з адміністрації і сказали, щоб відмінив поїздку. Почалася війна.

Були великі моральні труднощі. Шокувало відношення людей до війни. Багато таких, які ще нічого і не зрозуміли: таке відчуття, що для когось війна дуже далеко.

Звісно, ми дуже багато допомагали: і гуманітарною допомогою, і вивозили людей. І від Фонду Ріната Ахметова отримували допомогу. Багато було допомоги, і це приємно радувало.

Війна негативно вплинула на психіку. Люди стали морально дуже подавлені. Я переношу все нормально, я ж вже не дитина.

Вірю, що війна закінчиться скоро, і все для цього роблю. Зараз потрібно усім працювати на перемогу, щоб наше майбутнє було гарним.