24 лютого чоловік був на зміні, я з дітьми. Мені позвонили зі школи, з дитсадка і сказали, щоб діти на навчання не йшли. Потім подзвонив чоловік і сказав про війну.
Пропав зв’язок, почалася окупація. По хатах ходили, нас перевіряли з автоматами. Але не катували. Тільки через місяць окупації кума подзвонила і каже, що трьох працівників поліції вивезли кудись. А оскільки мій чоловік теж поліцейський, четвертого квітня ми виїхали.
На блокпостах нас швидко пропускали, бо з нами була дитина. Приїхали в Запоріжжя, тут я вийшла на роботу.
Хотілося б, щоби в майбутньому було так, як було раніше.
