Я жила в окупації - це було дуже страшно. Росіяни нікого не випускали звідти. Не було світла та води. Я постійно сиділа в підвалі. Мене рятувала допомога рідних. У селі не було ліків, а дітям потрібні були медикаменти. Окупанти ходили вулицями та залякували людей. Я боялась, що прийдуть до мене, тому виїхала. Дорога була важкою, діти були налякані, бо не розуміли, куди їдемо.

Зараз я живу в Кіровоградській області. Грошей мені не вистачає. Квартирі дуже дорогі, тому постійно доводиться економити. Сподіваюсь, війна скоро закінчиться. Гинуть люди - потрібно все це закінчувати.