«Я працював у Маріупольському торговому порту, доки не прийшли визволителі та звільнили і від житла, і від роботи», - розповідає Микола Левченко.
У його квартирі під час обстрілів мешкало 13 людей. До підвалу вирішили не спускатися, бо під час мінометних обстрілів там було небезпечно. У сусідньому під'їзді від вибухів постраждало кілька квартир та пошкодилися сходові прольоти.
Чоловікові доводилося ходити по воду по 4-5 кілометрів в один бік. Воду він з товаришем приносили всім, хто потребує. Одного разу їх зустріли окупанти та хотіли вбити на місці. Миколу розділили, незважаючи на -10 на вулиці, поставили на коліна та стріляли поверх голів.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.