Залевська Юлія, група ТК-23, Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж технологій, бізнесу та права Волинського національного університету імені Лесі Українки»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Шадловська Людмила Анатоліївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

У часи великих випробувань і лихоліть, коли доля нашої Батьківщини під загрозою, кожен з нас має свій фронт. Хтось захищає Україну на передовій, хтось підтримує її в тилу, а ми, підлітки, шукаємо свій шлях у боротьбі за свободу і незалежність. Для багатьох з нас цей шлях починається з волонтерства.

Волонтерство — це не просто допомога, це стан душі. Разом з нашими колегами ми складаємо маленьку, але дуже важливу частину цієї великої структури.

Ми працюємо в різних сферах, іноді, здавалося б, тривіальних. Але коли ти розумієш, що навіть ті сітки, які ти плетеш, захищають чиєсь життя, ти відчуваєш себе важливим. І тоді ми розуміємо, що маленькі дії складаються в одну велику справу.

Одна з наших робіт — плести сітки для армії. Це кропітка робота і водночас медитативна.

У кожну сітку ми вкладаємо не лише моток тканини, а й своє тепло, свою підтримку та віру в перемогу. Разом, хлопці та дівчата, кожен грає свою роль, і навіть ті, хто ще не вміє володіти ножицями, намагаються допомогти. Ми збираємося у школах та місцевих центрах, щоб попрацювати над власними сітками. Справжня магія відбувається, коли кольорова тканина стає захисним бар'єром, який рятує життя солдатів.

Окрім плетіння сіток, вони також роблять окопні свічки. Це трохи незвична, але важлива частина нашої волонтерської роботи.

Ми збираємо парафін та порожні бляшанки, щоб виготовити свічки, які не лише освітлюють окопи, а й зігрівають бійців холодними ночами. Кожна свічка, з любов'ю зроблена власними руками, є символом нашої турботи та знаком того, що де б вони не були, ми завжди поруч. Але волонтерство — це не лише плетіння та виготовлення свічок. Ще одним важливим напрямком є організація збору коштів на військову техніку та інші потреби. Разом ми організовуємо ярмарки, благодійні концерти та акції зі збору коштів. Це теж боротьба за свободу.

Ці заходи не просто збирають гроші, вони об'єднують людей і дають їм змогу відчути себе причетними до спільної справи.

Іноді буває важко поєднувати волонтерство з навчанням та особистим життям. Але саме в такі моменти ми усвідомлюємо, що все це робимо заради доброї справи. Ми повинні пам'ятати, що кожен наш крок спрямований на підтримку фронту і є символом єдності та стійкості українського народу. Навіть найменший внесок — це ще одна можливість допомогти тим, хто на передовій.

Для нас волонтерство — це більше, ніж просто допомога. Це спосіб самовираження та боротьби за наш шлях, за нашу країну, за наших друзів і за наше майбутнє. Працюючи разом, ми вчимося відповідальності та організаторським здібностям, розуміємо, що все, що ми робимо, має значення. Тому що ми розуміємо, що наше життя і наша свобода залежать не тільки від політиків і армії, а й від нас самих.

Ми відчуваємо, що є частиною чогось більшого і що разом ми творимо історію. І незалежно від того, плетемо ми сітки, виготовляємо свічки для окопів чи збираємо гроші на техніку, кожен з нас робить свій внесок у перемогу.

Війна — це боротьба за нашу Батьківщину і наше майбутнє. І ми, молодь, готові долучитися до цієї війни, щоб допомагати один одному, підтримувати наших солдатів і відстоювати незалежність нашої країни.