Історії, які ви нам довірили
«Дуже сильно стріляють – ніякої безпеки і бути не може»
Перший обстріл її застав на роботі. Із тих пір найбезпечнішим місцем Олена Сорокіна вважає глибокий підвал. Через війну в страху живе все селище Новолуганське.
Ми були на роботі, почалася стрілянина. Довелося ховатися в підвалі, тому що по нашому підприємству були влучання. Із 2014 року ми з дітьми постійно сиділи в підвалах.
Прильоти були близько, але по нашу будинку не влучало. Я живу у двоповерхівці, у центрі селища. Під час активних бойових дій ми нікуди не виїжджали, нам було нікуди, і для цього потрібні були кошти. Ми постійно перебували в селищі.
Війна дуже сильно на нас вплинула. Я втратила роботу, а ціни на комунальні послуги підвищилися. Життя стало набагато складнішим.
Досі не відчуваємо себе в безпеці. Останнім часом ночами дуже сильно стріляють із важкої зброї. Ніякої безпеки бути не може. Мені здається, що за час війни змінилося все.
Ми отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова. У важкі часи вона нам дуже допомогла, оскільки не завжди була можливість купувати продукти або побутову хімію.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
