Історії, які ви нам довірили
У перший день ми ще не знали, що це війна. Думали, гроза. Ми в підвал не ходили, я не хотіла, казала: «Там завалить, і все». Сестра моя жила на Гольмі, то вони в підвал ходили всі.
Ми живемо в багатоповерховому будинку, зараз немає газу. Наш будинок не постраждав.
Найбільше запам’яталися обстріли: то там дах знесло, то там будинок розбили. Покалічило колегу, вона після цього три роки прожила й померла. Ці обстріли замучили.
Я вже давно нікуди не виїжджаю, мені складно та боюся. Під час обстрілів ховалися в будинку, у ванну, у передпокій, намагалися там, де немає вікон.
Війна на нас дуже вплинула. Доступ до води був, газ теж. Зараз його півтора місяці вже немає. Сусіди є поруч. Син теж зараз зі мною, він працював у Москві, але зараз знаходиться тут.
У безпеці себе не відчуваємо. Зараз одні нерви. По-перше, я постійно переживаю через газ. Лягаю спати, а це не виходить з голови. Три дні тому знову так сильно стріляли... Зараз стріляють часто.
Ми отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Добре було, звичайно. Ми могли не купувати ці продукти.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
