Під час окупації я не виїжджала. У селі не було продуктів, світла, газу та води. Рятували запаси, що були. На початку війни я зламала ногу, тож пересуватись мені було складно. До підвалу у такому стані не набігаєшся. 

Обстріли були постійно. У селі є пошкоджені будинки, мій, на щастя, вцілів. Коли нас визволили ЗСУ, жити стало легше. Зараз я чекаю на мирне майбутнє. Це єдине, що я хочу.