Напередодні війни всю ніч йшла трасою йшла російська техніка. Так для мене почалась війна. Потім прийшла окупація. Не було продуктів, бо люди все скупали у перші дні. Обстріли руйнували село. Мені з мамою вдалось виїхати перевізником, бо на евакуаційний автобус потрапити було неможливо. Зараз ми живемо в Запоріжжі. Виживаємо, як можемо. Морально тяжко переживати війну - у мене бувають хвилини депресії. Мій син воює в ЗСУ. Я чекаю перемогу. Дуже хочу миру та повернення сина додому.