Я жила в Бахмуті. Коли у місті почалися обстріли, з родиною і сусідами сиділа в підвалі. Волонтери привозили гуманітарну допомогу. Так я жида пів року. У мій будинок багато разів прилітали снаряди. Було дуже страшно. Обстріли починались вночі, я не знала, чого чекати.
Мені постійно телефонувала донька та казала, що шукає людей, які могли б мене вивезти. Потім знайшла волонтерів і евакуювалась.
Зараз я живу в Жовтих Водах. Місто дуже схоже на Бахмут. Я сподіваюсь, що у майбутньому все відновиться і я повернусь додому.
