Обстріли почалися ще у 2014 році. Ми тоді вже відчули, що таке страх. А у 2022 році стало ще гірше. Росіяни просто знищували місто. Обстріли не припинялися ні вдень, ні вночі. Я постійно сиділа в підвалі, бо вийти назовні було небезпечно.

Світла і води не було. Це був справжній жах. Залишатися вдома стало неможливо. Я вирішила виїхати. У потязі було дуже багато людей.

З собою я взяла лише документи. Все залишилось вдома. Спочатку мене з маленькою дитиною поселили в школі, потім я почала шукати квартиру. 

Зараз я живу в Одесі. Щодня чекаю миру і вірю, що колись зможу повернутися додому. Вдома і стіни лікують.