У перший день війни я була вдома. Дочка з онуками приїхала до мене, ми всі разом жили під обстрілами. Ночі були дуже страшними, ми сиділи в підвалі. Ракети літали прямо над нами, у моєї куми побило дах будинку.
Воду ми брали з колодязя. Запаси продуктів у мене були.
Зараз дочка повернулась до Херсону. Я залишаюсь вдома. У мене зіпсувалось здоров’я: постійні перепади тиску.
Я чекаю на мир, це зараз найголовніше.
