Анжалюк Владлена, 1 курс, Коледж ПЗВО «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Грищенко Олександр Володимирович

«1000 днів війни. Мій шлях»

До війни все було добре, а, хоча, я не пам’ятаю що було до цього. Мені бабуся говорила, що звикнути до війни неможливо, але це не так. Це вже стало частиною мого життя – тривоги та вибухи. Якщо на початку війни під час тривоги всі бігли в укриття, то зараз навіть і не звертають на неї уваги. Люди, на жаль, звикли і ця сирена стала частиною нашого життя. Мій ранок 24 лютого почався о 05 год ранку. Я прокинулась від звуків винищувачів та вибухів. Одразу я побігла до кімнати батьків, щоб спитати, що сталося, і що це за страшні звуки. Мама відповіла: «Почалася війна».

Я спочатку не повірила їй, бо яка може бути війна у 2022 р.? Але коли я почула черговий вибух, я зрозуміла, що мама каже правду. У мене одразу підкосилися ноги та почало трясти. Кожен день дарував надію, а ночі її відбирали, бо саме вночі відбувалося щось жахливе.

Пам’ятаю найжахливішу ніч мого життя. Хотіла вже лягати, але почула свист та кілька потужних вибухів. Одразу вибігла на вулицю та побачила, що в місті щось горить. Це виглядало, приблизно, як захід сонця, однак відчуття інші: пейзаж прекрасного замінено потворним та страшним. Я зрозуміла – це обличчя війни. Наступні дві ночі я не могла заплющити очі бодай на хвилину, бо страх робив своє. Тепер щодня вибухи.

З цікавості я залізла на дах будинку та побачила «Град», але, побачивши залп ракет, мені стало погано. Я втратила відчуття часу. Через тиждень ми виїхали.

У новому домі все було добре до одного ранку. Я прокинулась від свисту, а потім почула вибух. Знову свист. І знову вибух. Я зрозуміла, що під час війни в Україні ніде немає безпечного місця, тому повернулася до Миколаєва. Миколаїв зазнав багато прильотів. Ніколи не забуду звук шахедів і залповий вогонь по ним. Чую, як шахед заглух та почав падати. Це працюють наші захисники. Слава воїнам ЗСУ! Я дуже сподіваюся, що скоро війна закінчиться, і ми зможемо далі жити спокійно.