Я жила в Сєвєродонецьку. Після початку обстрілів закрились магазини та аптеки. Без їжі було дуже важко. Світла, води та газу не було. В квартирі було дуже холодно без опалення. Росіяни били по місту артилерією. Ніхто заздалегідь не повідомляв, що і куди полетить. 

Я виїжджала під обстрілами. На дорогах стояли машини, посічені осколками. 

Зараз живу у дітей в Одесі. Мати чоловіка залишилась в окупації, вона не змогла виїхати та витримати довгу дорогу. Я планую повернутись додому після того, як Сєвєродонецьк визволять.