Семишкур Анастасія

10-б клас, Сумський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №26 Сумської міської ради

Вчителька, що надихнула на написання – Гуніна Альона Сергіївна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

“І вам слава, сині гори, кригою окуті. І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!” – писав Тарас Григорович Шевченко. Ці слова набули нового сенсу в наш час – це символ боротьби та незламності української нації, її жаги до свободи й незалежності. Наш народ ніколи не складав руки перед новою загрозою. Так повелося ще з часів монголо-татарською навали, коли русичі вберегли Європу від знищення, хоча так і не змогли побороти власні інтереси заради збереження держави. Зараз же кардинально інша ситуація, на мою думку, єдність стала синонімом до слова “Україна”. Саме в ній проявляється міць, милосердя й найголовніше – вірність і відданість. Чому ж належність до української нації зараз має таке вагоме значення?

По-перше, сьогодні наші співвітчизники забули про свої інтереси, пожертвували своїм комфортом заради спільної мети. Як на мене, відмовитися від власних потреб і бажань на користь загального блага – найвищий прояв мужності. Це проявляється в діяльності військових, які принесли в жертву своє право на життя й безпеку, волонтерів, що часом забувають про звичайні справи поза благодійністю.

Кожен українець зараз забув про минуле повсякденне життя й повністю віддає силу та працю в майбутню перемогу.

По-друге, незламність закладена в нашому генетичному коді. Це наче особлива послідовність нітратних основ у ДНК. У часи Русі-України Святослав Хоробрий поклав своє життя в боротьбі з печенігами, Богдан Хмельницький розпочав національно-визвольну війну проти свавілля польської шляхти, Т. Шевченко, М. Костомаров, І. Франко, І. Могильницький, І. Котляревський,  М. Шашкевич стали зачинателями й основоположниками українського національного відродження. На політичній арені самостійність нашої країни виборювали К. Левицький, М. Грушевський, В. Винниченко, Є. Петрушевич, С. Петлюра, М. Міхновський. У часи Першої світової війни часто без досвіду, як і зараз, стали на захист держави воїни Легіону УСС, під час першої радянсько-української війни курсанти та гімназисти з обмеженою кількістю зброї боролися проти багатотисячної армії більшовиків.

По-третє, бути українцем – значить попри все боротися за кожне життя: від маленького кошеняти й до людини. Це яскраво демонструють рятувальні служби, які під час розбору завалів від смертоносних ракет не минають жодного сантиметра, не впевнившись, що там немає жодного створіння.

Я вважаю, що українці саме зараз найбільш виразно показують своє надзвичайно гуманне, людяне і дбайливе ставлення до природи. Прикладом щодо цього є трагедія на Каховській ГЕС, що вчинила росія. Ця катастрофа понесла за собою найжахливіші наслідки: руйнування незліченної кількості екосистем, знищення десятків видів рослин і тварин. Та попри всю небезпеку для власного життя кожен українець та українка мали собі на меті  врятувати  братів наших менших, адже вони зовсім беззахисні й аж ніяк не винні в початку цієї кровопролитної війни.

По-четверте, усі ми зараз мусимо цінувати тих воїнів, які поклали своє життя і здоров’я за нашу перемогу й зараз борються за неї. У жодному разі від них ніхто не відмовляється, адже це лицарі, які виборюють найважливішу людську цінність – свободу. Кожен допомагає і можливим, і часом неможливим. Українці вкладаються в перемогу фінансово, своєю працею, виготовляючи маскувальні сітки, окопні свічки, килимки з уживаного одягу. Зі свого власного досвіду можу сказати, що це нелегко, але набагато складніше бійцям на передовій, що попри все знаходять сили боротися за волю.

Українці надзвичайно цінують і піклуються про братів наших менших, тому допомагають притулкам і будують їх, щоб вони відповідали всім вимогам, долучаються до забезпечення базових потреб. Я також мала честь долучитися до цієї справи, це жахливо, коли люди кидають беззахисних тварин напризволяще.

Отже, кожен українець/українка – супергерой, який стоїть на варті нашої свободи та життя, тому кожен і кожна зараз мусить пишатися своєю Батьківщиною, її вольовим минулим, героїчним теперішнім і робити все задля блискучого майбутнього.