Чемоданова Анастасія, учениця 8 класу Новослобідського ліцею Новослобідської сільської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Чернякова Любов Олександрівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

З дитинства я знаю гімн України, він надає сил на моєму життєвому шляху. Народні символи держави надихають на творчість. Українська музика піднімає настрій і додає у життя барв. Традиції додають містики та колориту. Історія нагадує випробування, які проходив наш народ задля свободи.

Завжди ми йшли вперед і попри все ставали вільними.

Наша країна мальовнича, сповнена різних кольорів, різних подій, різних історій. Вся Батьківщина вкрита туманом спогадів. Під усім туманом криються надзвичайні люди. Люди, завдяки яким Україна виборювала свою свободу. Вони були налякані, коли нападала орда, турки, у час Другої Світової війни, радянських часів, але весь час боролися. Україна жила у їхніх серцях.

Я пишаються тим, що я українка, адже, щоб я народилася, мої пращури пережили багато нещасть та страждань. В моїх очах виблискують за це відповідальність та гордість.

Бути українкою означає належати до незалежного народу, а бути частиною такого народу означає завжди перемагати і ніколи не здаватися. Незламність -  унікальна риса нашого народу.

Я – українка і це моя суперсила. Суперсила, що надає мені незламності, рішучості та впевненості. Незламність у боротьбі, рішучість у діях,  впевненість у собі.

Кожен українець вибудовує нашу країну, роблячи  внесок у її процвітання. Це має неймовірно важливе значення та велику цінність.