Під час повномасштабного вторгнення Геннадій жив у Маріуполі з сином та опікувався матір'ю дружини. 14 березня, коли він готував їжу, ледь не загинув. 

"Вийшов поговорити з сусідами. Біля 12:00 стався потужний вибух. Починаю бігти до дверей. З правої ноги зі стопи тече кров. Болі не відчував. Забіг до коридору, зняв кросівок. Осколкове поранення правої стопи, а в районі коліна – поранення лівої ноги. Сусіди відвезли мене до лікарні і врятували мені життя. Там зробили операцію. Зашили рану", – розповів житель Маріуполя Геннадій. 

Мама дружини виїжджати з Маріуполя відмовилася. Геннадій із сином поїхали. І коли у квітні 2024 року у жінки виявили онкологію, її доньку, яка намагалася попасти до матері, в "Шереметьєво" не пропустили. "28 квітня теща померла. В "Шереметьєво" росіянам не сподобалися аватарки моєї дружини. В її телефоні знайшли фото прапору України. Сказали, коли закінчиться так звана "СВО", тоді пропустимо", – розповів чоловік.