Коли дізналася про початок російського вторгнення, працювала дома, в Києві. Готувала до здачі річну звітність по підприємствах. Віддалено працювали, але були без заробітних плат більше пів року. Невизначеність - що буде далі? - найбільше пригнічувала.

Старалися виживати тим, що мали якусь їжу в запасі, воду економили.

Зміцнилися відносини з родиною. Посторонні пропонували допомогу. Зараз робота є. Працювала і працюю аудитором. Змінювати професію не планую.

Плела кікімори для ЗСУ на локації і на згадку мені подарували символічний брелок синьо-жовтий.