Я з селища Райгородок Краматорського району Донецької області. Мені 74 роки. Моя хата розбита. Зараз мешкаю у сина. Дякую йому за допомогу, та все рівно, хочу до себе додому. Сусіди допомогли накрити дах, однак будинок у нежитловому стані: вікна вибиті, дірки у стінах. 

Про початок війни я почула спочатку по телевізору, потім від сусідів і дітей. Я не виїхала, бо погано ходжу. Зі мною залишився син, а невістка з онучкою поїхали.

Невістка отримала поранення у Краматорську. Родич загинув.

Живу в очікуванні миру. Щодня чекаю на нього.