Історії, які ви нам довірили
По будинку пішла тріщина – вібрація була, коли були обстріли. Буває, навіть у будинку сидиш і дме. Здавалося б, чого? Шпалерами обклеєно. Сусідці за будинком падали снаряди, там навіть вибоїни є. Гільзи. І на джерело падали, всюди падали.
Раніше знав: завтрашній день буде який, а зараз ти не знаєш нічого. Яким буде завтрашній день? Не знаєш, на що розраховувати й на що покладатися.
Постріли чули. Будинки за дорогою постраждали. Що ми бачили? Перелякані очі дітей бачили. Бачити переляканий погляд дитини – немає нічого страшнішого.
Поруч одне з одним лягали, було страшно. Діти кричали. Доньку на таблетки посадила, вона сльози лила постійно. Було страшно. Поруч будинки постраждали, усе постраждало.
«Ми говорили дітям, що наш дідусь ангел і нас із небес захищає»
Зараз бомблять, а куди бомблять, хто його знає. І скільки це триватиме?
Дітям ми говорили: «Нас дідусь захищає». Дідусь наш 10 років тому пішов із життя. Ми так дітей заспокоювали.
Говорили, що він ангел і нас захищає. Наш будинок обмахує крильцями, снаряди від нашого будинку відводить. Так заспокоювали дітей.
Сподівалися, що наш будинок обійде біда, ну, поки обходить.
Ми дітей відправляли до Хмельницького торік, тому що тут дуже бомбили. І діти другий клас навчалися в Хмельницькому, там у нас родичі. Ми взагалі родом звідти. Самі тут залишалися. Наші сусіди постраждали – вікна вилітали, а наш будинок поки минула біда.
«Можемо приготувати на багатті їжу, якщо світла не буде»
Дрова заготовлюю на розпалювання, узимку щоб грітися в будинку, палити котел, щоб сестри мої молодші грілися. Якщо світла не буде, то в літній кухні, щоб їжі наварити. Можемо приготувати на багатті їжу, якщо світла не буде або газу не буде.
Ми чотири місяці у 2015 році сиділи без світла. Перебили тоді багато ліній, довго не було світла.
Синові вчитися б, а він каже: «Хочу на роботу, набридло цілими днями сидіти вдома». Він у мене футболіст. Раніше міг поїхати на якісь змагання. Зараз в Авдіївці лише іноді, і все. Немає перспективи жодної в дітей. Дочка поки вдома.
Допомагають думки, що все буде добре. Думки про майбутнє. Я просто впевнена, що я їх витягну й усе буде добре. Як кажуть, Бог дав дітей – дасть і на дітей.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
