На початку війни я була вагітною, але ще працювала. Потім народила донечку й пішла в декрет. За час війни багато разів бачила обстріли. Недалеко від мого будинку періодично вибухають снаряди, тож я з дітьми часто виходжу в коридор. Транспорт у місті не завжди нормально ходить через постійні тривоги. Були часи, коли я йшла шість кілометрів до вокзалу, аби дістатись роботи.
Я досі не розумію, як могла статись ця війна. У Дніпрі багато руйнувань. Дуже страшно, коли на місто летять ракети. Я дуже хочу, аби цей жах закінчився, щоб можна було спокійно заробляти гроші й просто жити.
