Росія позбавила мене всього. З першого дня війни почали стріляти. Снаряди прилітали постійно, але я ще ходила на роботу. Здавалося, що, як у 2014 році, усе швидко мине. Тоді не було таких руйнувань, і ми вірили, що переживемо й це. Але сталося інакше.

Місто перетворювалося на руїни. Не стало води, світла й газу. Наш затишний, спокійний Бахмут знищували день за днем.

Я не витримала й виїхала. Зараз живу в Дніпрі. З рідними спілкуюся тільки телефоном — це допомагає триматися.

Не віриться, що, ми вже ніколи не зустрінемося в нашому Бахмуті. Дуже хочеться миру й закінчення війни.