Мені 64 роки, проживаю в Будах. 24 лютого прокинулася зранку - зателефонував син і сказав, що війна.

Найстрашніше – обстріли. Було дуже страшно, тоді я і вирішила виїхати. Найважче у моєму віці - покинути свою домівку.

Шокує, що взагалі війна почалася, що гинуть люди. Гинуть наші хлопці на фронті. Не розумію, навіщо ці окупанти до нас прийшли.

Ми всією родиною виїхали, зараз разом з сином живемо в Одеській області. Дуже важко про це все думати, переживати за рідних, за хлопців наших, які там нас захищають.

Вірю, що ми переможемо, Україна встане з колін. Будемо процвітати, відбудовувати, буде молоді робота, все буде у нас добре.