Довелося покинути рідну оселю через постійні обстріли і виїхати на Закарпаття. Я втратила роботу, аліменти на дитину не виплачувались. Через деякий час ми переїхали ближче, до м. Мерефа Харківської області.

Ми були вдома. Почали збирати необхідні речі, облаштували погреб і ховались там. Дитина не розуміла, чому стріляють, що поганого ми їм зробили. Ці питання задає і досі.

Коли місто обстрілювали з літаків, вибух був приблизно в двох кілометрах від дому. Моя дитина дуже активна, і їй зараз важко навчатися онлайн і зрозуміти, чому, як раніше, вона не може ходити до школи, спокійно гратися та гуляти на вулиці.

На щастя, найгіршого не сталося, бо ми виїхали. Небайдужі люди допомагали нам із цим впоратися.