Я привозив людям похилого віку з нашої вулиці їжу із соціальної їдальні, не звертаючи уваги на звуки вибухів. Але моя дружина не витримала життя під обстрілами й виїхала з Докучаєвська. А я залишився, тому що не можу кинути свій будинок і будинки інших на нашій вулиці. Люди виїхали, а я обходжу їх будинки, собак годую, дивлюся, щоб ніхто нічого не покрав.
У холодильнику в мене дуже скромний запас їжі. Хліб розтягую на чотири дні. А консерви залишаю на той випадок, якщо знову почнуться бої. Це мій недоторканний запас.