Прожила століття і ввійшла в нове. 1 січня відзначила свій сотий день народження. Хоча сама вже збилася з рахунку.
Народилася ще за царя, в 1916 році. З малих років не боялася важкої роботи. Під час війни чоловік пішов на фронт добровольцем, а я залишилася працювати в полі.
Чоловік повернувся з війни.
Кілька років тому він помер, а я майже втратила зір. За мною доглядає онука. У мене двоє дітей, онуки і правнуки. Трудовий стаж – понад 60 років.
Коли почалася війна на Донбасі, я залишилася ні з чим. Немає можливості переоформити пенсію, це ж їхати треба, а я можу не винести поїздку навіть в інший кінець міста. Виживаємо за рахунок благодійної допомоги.
Я ніколи не пила жодних таблеток – у цьому і рецепт довголіття.
Найбільше хочеться миру, щоб спокійно діти жили.
.png "«Коли проїхали Василівку, попали під обстріл»")
.png "Імена")
