Я працював рятувальником і жив у Лисичанську. У мене була пасіка й город. Після початку війни все змінилось. 

У Лисичанську були сильні обстріли. Я дуже хвилювався за дітей, бо не знав, куди прилетить. 

Зараз я працюю у Дніпрі. Звідси я вже нікуди не поїду, планую повертатись до Лисичанська. Мій батько залишився там. Ми залишили на нього наших тварин та їжу. Зараз я не можу до нього додзвонитись - зв’язку та інтернету там немає.