Мене звати Наталя, мені 10 років. Ми не покидали свою домівку у Новому Бузі. Я мешкаю з мамою і бабусею. Мама працює у школі вчителем. Бабуся моя старенька і погано передвигається. З дому вона не виходить. Я навчаюся у четвертому класі. Навчаюся також у школі мистецтв. Мрію стати лікарем, щоб лікувати дітей.
Коли розпочалася війна, ми були вдома. До школи я в цей день не ходила. І з цього дня я почала вчитися онлайн. А я так люблю навчатися в класі з дітками! Наше життя змінилося. Тривоги... Не має нашої центральної вулиці. Залишились руїни.
Ми познайомилися з військовим, який жив деякий час у нашому місті. Це добра і чуйна людина. Яка кожного тижня приходив до нас у гості і мені приносив кожен раз подаруночки. Коли він був на передовій - ми надсилали посилки з смаколиками. У даний час він на лікування у госпіталі після тяжкого поранення. Я декілька разів їздила до нього з гостинцями.
Мрію, щоб у країні ніколи не було війни. Я хотіла би професійний мікрофон, бо я дуже люблю співати.
