В лютому ми у підвалах сиділи, перемерзали, бо холодно було. Не те щоб нічого було їсти, але не було як готувати, бо ми в підвалах сиділи. Тяжко було. Проблем не було ні з водою, ні з газом, тому що тут село, колодязь. Газ не вимикали, тільки світло, але ми мирились, терпіли. І будемо терпіти. Тільки Бог знає, як усе буде. 

Близькі мої померли: мама, сестра, чоловік. Здоров’я немає. Впала, поламала ногу. Зараз тяжко з фінансами, тому що потрібно за квартиру платити і харчуватись. 

Ліки у мене на першому місці, а вони дуже дорогі. Я зробила запит на виплати ООН, але вже нічого немає. В мене немає грошей, щоб розрахуватися за квартиру. 

Протягом життя я тримала двох корів, свиней, курей. А останнім часом нічого не тримала. Мені 85 років, для мене це вже складно. Я попросила одного хлопця, і він мене перевіз.

Мені здається, що війна повинна закінчитись весною. Вже росіянам набридне воювати.