Коли почалися обстріли, було дуже страшно. Не було світла, води і нічого не працювало. Це був жах. Багато хто залишав місто. Вдома був чоловік 97 років і діти, і ми розуміли, що потрібно терміново рятуватися. Тому ми зібрали найважливіше і виїхали до Одеси.

Там було важко, але люди допомагають, чим можуть. Це дає хоч трохи сил і надії. Незважаючи на все, ми намагаємося триматися і вірити, що попереду буде спокійніше.