Сисин Анна, 9 клас, Ліцей № 1 імені Івана Франка Дрогобицької міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Пишна Наталя Іванівна 

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна – це шторм, що ввірвався в наше спокійне життя тисяча днів тому. Кожен з нас став мандрівником у цьому буревії, шукаючи острівці спокою серед розбурханого моря подій. Ця стихія перекреслила наші плани, але водночас і зміцнила наш дух. Тисяча днів боротьби стали для мене не лише випробуванням, а й можливістю відкрити в собі незвідані глибини сили та мудрості.

Впродовж цих  днів я спостерігала над численними випадками, коли війна завдає шкоди містам, селам і людським життям.

Але мені також доводилося бачити, що люди, навіть в обставинах повного хаосу, знаходять в собі силу й допомагають одне одному. Ці вчинки, незалежно від їх розміру, були для мене доказом, що в найтемніші часи гуманність не втрачається. Мій шлях перетинали різні люди: хтось був впевнений, хтось розгублений. Це досвід показав мені, що підтримка та співтовариство допомагають нам триматися на пліч-о-пліч. Для мене ці тисяча днів стали періодом переосмислення цінностей. Раніше я прагнула до матеріальних благ і кар’єрного зростання. Війна довела, що справжнє багатство полягає в наших близьких, у здатності кохати та піклуватися.

Це маленькі повсякденні радощі, які ми часто сприймали як належні: затишок дому, родинні вечори, спокій на вулицях нашого міста.

Ще однією важливою подією у моєму житті стало розуміння важливості бути в спільноті. Часто ми недооцінювали наскільки ми можемо бути єдиною силою в обличчі небезпеки. Війна об’єднала нас, змусила забути про неважливі суперечки та конфлікти. Я приєдналася до волонтерського руху, що допомагав військовим. Це надало мені відчуття важливості, навіть коли  навколо здавалося все руйнується. Я розуміла, що моє покликання – це не лише боротьба за виживання, а й боротьба за краще майбутнє для всіх нас. Війна сформувала мою особистість. Навчила цінувати мир та спокій. Я стала стійкою і відповідальною.

Не боюся труднощів, адже знаю, що можу їх подолати. І хоча  я матиму чимало випробувань, проте переконана, що ця дорога зробила мене сильнішою, мудрішою та більш співчутливою до інших.

Тисяча днів війни – це не лише період катастроф та руйнувань, але й час перетворень, що відбуваються усередині кожного з нас. Це була складна подорож, проте вона допомогла мені зрозуміти, що найголовніше потрібно не відступати і підтримувати один одного, адже лише разом ми можемо подолати будь-які труднощі. Як говориться в народному прислів’ї: “Гуртом і батька легше бити”. Будьмо згуртованими, сильними, бо за нами правда, і сила, і воля, і свобода!