Через війну я з донькою залишилась без житла, без роботи, вимушені знімати квартиру, живемо на впо та мою інвалідну пенсію. Найважче переживали обстріли у рідному місті, досі важко сприймати, що практично приготували собі подушку для старості (ремонт у квартирі, закупили нову техніку), але не знаємо, чи повернемось. Все розбите, дуже тяжко про це говорити та думати.