З початком повномасштабної війни моя родина змушена була переїхати до м. Запоріжжя, де прожили пів року. За цей період від ворожого прильоту загинули бабуся з дідусем моєї доньки. Вони проживали в м. Пологи Запорізької області. А коли вже й у Запоріжжі стало не спокійно (постійні обстріли), ми виїхали до західної України в м. Верховина. Пробули там біля двох місяців. Там мого цивільного чоловіка призвали на службу. Він боронив нашу країну, та, нажаль, від мінометного обстрілу помер під м. Бахмут. Наразі ми з донькою проживаємо в Запоріжжі, але плануємо переїхати в більш безпечне місце. Коли ще перебували в м. Енергодар ми стикнулися з нестачею продуктів, ліків та води.

Найважче було переживати втрату близьких (бабусі, дідуся, чоловіка). Проживаючи в м. Запоріжжя ворожий снаряд потрапив у сусідній будинок, донька була в той момент сама вдома, дуже злякалася. В нашому будинку вибило вікна з першого по шостий поверх. На щастя, в нашому будинку ніхто не постраждав.