Мирослава — киянка. Вранці 24 лютого 2022-го вона вперше почула звук ракети — і зрозуміла: почалося. Спершу вагалась — їхати чи залишитися? Але з кожним днем Київ ставав усе небезпечнішим. Дорога до Львова була довгою, сповненою тривоги, та серед усього найбільше вразило, як незнайомі люди підтримували одне одного, мов рідні. Однак вже за місяць вона повернулася до столиці. Бо Київ — це не просто місто. Це — дім. Мирослава вірить у справедливість, а отже добро має перемогти, а зло мусить бути покараним.