Діана, група МГ(мб)-922, кооперативний фаховий коледж Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, м. Ярмолинці, обл.

“1000 днів війни. Мій шлях”

Чи завжди ми цінуємо те, що маємо? На жаль, лише коли втрачаємо, починаємо розуміти, як багато ми мали.

Коли розпочалась війна, я була ще геть юна. Не розуміла, що відбувається навколо. Я жила, розвивалась, навчалась новому... І ось розпочалось повномасштабне вторгнення. Я подорослішала за мить.

Цей період став певним переосмисленням цінностей, розумінням, як я хочу жити. Я зрозуміла, яке значення має мир для людства. Він є найбільшою цінністю.

Війна змінила кожного з нас і мене зокрема. Як казала Л.: «Що в нас було? Любов і літо. Любов і літо без тривог. Оце і все. А взагалі-то не так і мало, як на двох». Насправді, живучи на заході нашої країни та в силу свого віку, коли розпочалась війна в 2014 році, я того не відчувала. Але коли в лютому 2022 року всі відчули на собі до глибини душі, що таке війна, саме тоді ми почали цінувати літо без тривог.

Змінилась я, змінились українці, змінилась й Україна.

Навряд чи маленька Діана думала, що коли виросте, буде вміти стріляти з автомата, надавати першу домедичну допомогу, ходити до військових в шпиталі і взагалі щось схоже робити. Хоч це не так багато, але це важливо.

Насправді кожен з нас може робити такі маленькі кроки, щоб наближати найбажаніший день, коли настане мир.

Мир. Багато людей вважає, що мир — це відсутність війни, але насамперед це головне, що нам потрібно для щасливого життя. Завдяки ньому суспільство може зростати, будувати майбутнє та жити в безпеці.

Живучи зараз, ми не можемо передбачити, що буде завтра, війна руйнує стабільність і майбутнє. Тому варто шукати позитив в буденності, в простих речах і, не зважаючи ні на що, жити далі!

Саме молодь будуватиме суспільство майбутнього, тому важливо формувати у ній якості толерантності. Варто розуміти, що на плечі нашого покоління буде поставлене завдання, яке є одне з найважливіших для народу.

Яке саме? Це сприяти розвитку та відбудові країни, патріотично виховувати наступні покоління, дбати про нашу неньку, плекати нашу «солов'їну» і розвивати нашу Україну.

А знаєте найважливіше в цім всім — це підтримувати один одного. У наш час стільки бід, переживань та горя, що без цього нікуди. Особливо важлива підтримка наших захисників і захисниць. Завдяки ним я зараз вдома, пишу це есе, завдяки ним в нас є можливість жити!

Беручи участь в акції у підтримку родин військовополонених та безвісти зниклих, чувши історії людей, чиї близькі або родичі загинули або ж перебувають в полоні, спілкуючись з ними, ти усвідомлюєш, наскільки важливо говорити про це та надавати підтримку.

Це доторкає до глибини душі, і що більше людей буде усвідомлювати це, то сильнішими ми ставатимемо.

Кожен може зробити свій внесок, розуміючи цінність миру. Кожен може чимось допомогти, варто лише захотіти. Можливості залишити свій слід в історії, яку ми будуємо зараз, є повсюди.

Тому рухаймо нашу країну вперед!

Мир. Просте слово, але яке велике. Він повинен бути, є і буде ключовою цінністю для суспільства. Мир починається з кожного з нас, з маленьких кроків, дій, з наших думок, з нашого ставлення до інших. Тільки так ми зможемо побудувати краще майбутнє.