Наталія з Миколаївської області зустріла війну з глибоким тривожним відчуттям. Її чоловік відправився у Маріуполь, захищати місто від ворожої навали. Вже з перших днів російської агресії Наталія відчула неспокій, особливо після того, як зник телефонний зв'язок з Маріуполем. Наталія довго чекала на чоловіка з полону, навіть коли надії ставало все менше. Її єдиною втіхою та джерелом сили були діти.