Вікторія з Миколаївської області зустріла війну в той самий ранок, коли перші вибухи прокотилися її селом. Разом із дітьми та онуками вона знайшла прихисток у підвалі свого будинку. Кожен вибух, кожен гуркіт артилерійського вогню лунав, мов постійне нагадування про небезпеку. Кожен день ставав випробуванням на витривалість, адже навіть кілька хвилин тиші не давали надії на спокій.

У той час її чоловік перебував у Маріуполі, захищаючи місто від російських військ. Вікторія постійно думала про нього, намагаючись не уявляти найгірше, але тривога за нього переслідувала її постійно. Вона не могла дізнатися, як він, бо зв'язок з містом був втрачений. Кожен новий день без новин від коханого ставав нестерпним.

Жінка розказала свою історію в рамках проєкту «Серце Азовсталі», який підтримує військових, що обороняли Маріуполь від російського вторгнення в 2022 році.