Застала війна нас вдома. Ми готувалися до дня народження молодшої дитини, але свята не сталося, бо прийшла війна.

Тоді світла у нас не було дня два. Були проблеми з їжею, неможливо було кудись вийти, бо були обстріли. Було дійсно тяжко.

Шокувало все, але найбільший страх - це коли літали літаки над головами і стріляли поряд з нашим будинком.

Приємно, що наші воїни давали відсіч окупантам.

Війна на нас негативно вплинула. Стали діти і я боятися кожного звуку: дуже насторожила нас війна. Страх був більше за дітей, тому що вони маленькі. Самі себе заспокоюємо тим, що все буде добре.

Хочеться, щоб війна закінчилась найближчим часом. Майбутнє наше бачу добрим і в мирі. Саме головне - щоб був мир на землі.