У перший день війни щось грюкнуло і почали літати літаки. Я майже одразу виїхала. Чула від мешканців, які залишилися, що буряти ображають людей, відбирають майно.
Продуктів мені вистачило, бо в селі є свої запаси.
Вражає, що іде війна в наш час, коли можна говорити, домовлятися. Сама війна з росією мене шокувала.
Найбільші труднощі – бути в чужому місті, не бачити знайомих.
Собаку я залишила сусідам, виїжджала з іншим сусідом. Дорогою минули багато блокпостів.
Від нервів я дуже погано ходжу.
