Мій тато воював у Другій світовій війні, повернувся без руки.

Діти після початку війни приїхали до мене у село.

Найбільша з труднощів – невідомість. Нічого не можу планувати, бо в голові - один страх. Але на городі ми все посадили, все було. Вода у нас є в колодязі, амбулаторія і магазин працюють.

Як поговорю з сусідами, то вже легше стає.

Повинна бути перемога. Чим швидше, тим краще.