"Шокує, що в тебе є своє житло, свої речі, а ти змушений поневірятися чужими квартирами", - розповідає Ольга Сивоненко з Гуляйполя. Каже, що коли 5 березня окупанти почали обстрілювати її рідне місто, то перші міни впали за 10 метрів від її будинку. Маленька дитина жінки прокинулась через те, що її підкинуло на дивані. Спочатку її родина чекала обстрілів у підвалі, але там було холодно й сиро, кому ж не було світла, газу та води. Перебувати в таких умовах з малюком було неможливо, і Ольга вирішила виїхати до Запоріжжя. Каже, що під час дороги до обласного центру вона плакала. Їй було боляче через те, що довелося покинути рідне місто. Зараз у її квартирі у Гуляйполі вже немає шибок. Будинок поки що стоїть, але осколками посікло дах та ворота. У Запоріжжі родина жінки виживає на соціальні виплати та гуманітарну допомогу від благодійників.