Будинок Тетяни Дурманової потихеньку тріскається від вібрацій, які викликала важка військова техніка. Сім'я пенсіонерів живе в основному завдяки гуманітарній допомозі.

Ми з чоловіком живемо в Петропавлівці, в двоповерховій хрущовці, недалеко від дороги. Ночами тут йшла техніка: танки, бронетранспортери. Дорогу розбили і досі не зробили, є ями і вибоїни. А від того, що будинок трясло, по стінах тріщини пішли. У нас є дача на станції Городня, навіть там стріляли в 2014 році. Ракети летіли, страшно і моторошно було особливо вночі.

Навіть на дачі у нас ракети літали, і було моторошно

Як почалася війна, наша пошта перестала гроші давати, шість місяців не отримували пенсію. Нам син допомагав, та ще ми на дачі картоплю вирощували. Перший час чоловік туди їздив, а потім стало туди не дістатися.

У нас в Петрівці багато приватного сектора, хтось курей тримав, яйце продавав. Магазини у нас працювали, з товарами перебоїв не було. Хоч і дороги закривали, але підприємців якось пропускали. У кого були гроші, всі могли щось купити.

Фонд "Карітас" давав миючі засоби так багато, що нам вистачало на цілий рік. І шампунь, і порошок, і мило.

Від Ріната Ахметова гуманітарна допомога була дуже хороша. Там і миючі були, і крупа, і макарони, і згущене молоко, тушонка, консерви. Спасибі за це, тому що у нас дуже маленькі пенсії, а ціни жахливі. На нашу пенсію неможливо прожити.

Я без майбутнього живу. У мене ноги не йдуть, тому ні про що і не мрію.