Полюхович Дарина, учениця 10 класу Лугинського ліцею№ 2 Лугинської селищної ради, Коростенського району

Вчитель, що надихнув на написання есе - Козлова Лариса Володимирівна

"Моя Україна майбутнього"

Створити країну, в якій хотілося б жити можна лише власною боротьбою та працею. Нам не варто спиратись на минуле, яке змінити неможливо, а краще скласти план дій на світле майбутнє.

Мир для мене сьогодні - це територіальна цілісність нашої країни, безпека та незалежність, визнання міжнародного товариства і, головне, можливість розвиватися. На мою думку, майбутнє України насичене надіями та можливостями.

Наша країна стоїть на порозі нового етапу розвитку: сучасні виклики перетворюються на перспективи, а люди об'єднуються для створення кращого завтра. У майбутньому в Україні повинні проводитись реформи з метою підвищення демократії, боротьби з корупцією і покращенням прав людини. Ми зобов’язані розвивати відносини з міжнародними партнерами, включаючи Європейський Союз та НАТО, адже це буде грати важливу роль у безпеці нашої країни.

Подальший економічний розвиток сприятиме покращенню життя громадян і зміцненню України. Майбутнє нашої держави я бачу повне змін в політиці, економіці, міжнародних відносинах. Вона відповідатиме стандартам провідних країн світу.

І Україна має ті ключові фактори, які зроблять її стабільною та процвітаючою: природні ресурси - це корисні копалини, родючі ґрунти, великий потенціал розвитку сільського господарства; маємо вигідне географічне положення, яке може забезпечити важливу роль у міжнародних відносинах; багата історія та культура, що демонструє нашу витривалість, любов до свободи та боротьбу; науковий потенціал, громадянська активність та багато інших чинників, що засвідчує нашу країну як гідну і сильну державу. Та, на жаль, зараз Україна знову проходить чорні сторінки у своїй історії - війну.

Тоді виникає питання: який сенс у створенні штучного інтелекту, спробах підкорити інші планети, коли люди в собі подібних бачать ворога і не можуть припинити ворожнечу? Хоча люди - адаптивні, швидко звикають до умов, що змінюються. Навіть до війни звикли, хоча колись страшніше за це слово не було нічого. Нині це як частина способу життя, бо інакше народ не може.

На вулицях знову сотні машин, тротуари заповнені людьми, які кудись поспішають, і навіть парки не порожні. Здається, ніби все в порядку, ніби вже немає ніякої війни. Тому спочатку ми повинні спрямувати всі сили для досягнення цієї мети. І наші захисники жертвують своїм життям не для того, щоб ми  занепали духом, опустили руки, зневірились.

Хто сіє насіння з думкою, про те, що квіти зав’януть. Мрії здійснюються у тих, хто дійсно цього хоче і справді працює для їх реалізації.

Знищення інфраструктури, погіршення економічної ситуації, збільшення рівня корупції, велика кількість втрачених невинних життів, людська трагедія та глибока психологічна травма - безперечно, в майбутньому всі ці негативні наслідки війни чекатимуть на нас. Але як-то кажуть, люди самі створюють свій рай і своє пекло. Згодом, після Перемоги, виникне потреба в об'єднанні для подолання повоєнних труднощів.

Наша нація багата на талановитих та працьовитих людей. Українці, сильний духом народ, зробить свою країну кращою, щоб майбутні покоління жили щасливо й безтурботно. Ми маємо спільну мету і зробимо все для її втілення. Іван Франко казав: "Майбутнє нашої нації в руках тих, хто вірить у свої сили та працює для досягнення цілей."

Я цілком згодна з думкою письменника і в нашому випадку це повинен бути кожен українець. Майбутнє країни не залежить від однієї людини, це важка спільна праця всього народу. І всі випробування, які Україна переживає сьогодні, зроблять її сильнішою завтра. Після Перемоги, я буду працювати над тим, щоб моя країна ставала кращою, щоб наша молодь, серце України, не прагнула виїзджати за кордон.

Якщо ж старання не приноситимуть великих результатів, мої зусилля будуть засвідчувати, що я свідомий громадянин. 

Важливо зауважити, що майбутнє країни завжди не визначене і залежить від рішень, які приймає народ. Україна продовжує боротьбу зі своїми внутрішніми та зовнішніми викликами, і, я сподіваюсь, ми знайдемо шлях до стабільності й процвітання, адже наше майбутнє повинне бути світлим і чистим, тільки вгору, тільки до вершин!