Станом на 11 лютого відомо про 523 дитини в Україні, що загинули внаслідок російської агресії. Про це свідчать дані сайту «Діти війни». Ми ж продовжуємо карбувати пам’ять про цих дітей, розповідаючи їхні історії. Цього разу читайте про 17-річну Настю з Херсону, чиє життя обірвалися у перший місяць повномасштабної війни. Матеріал Радіо Свобода.
Текст підготувала платформа пам'яті Меморіал, яка розповідає історії вбитих Росією цивільних та загиблих українських військових, спеціально для Радіо Свобода.
Настя Мостова. Фото: з архіву родини
У Тетяни Мостової з Херсону росли дві донечки: старша Марійка і на десять років молодша за неї Настя.
«Були різними – як небо і земля. Марія – ніби вчителька, а от Настя росла веселою і безтурботною», – розповідає Тетяна Мостова.
До Насті змалку було багато уваги. Вона мала чимало іграшок. З піклуванням про малечу дуже допомагала старша сестра, згадує мама.
«Пам’ятаю, як Настя була маленька, то казала: «Віддай мене на змагання з поїдання пельменів чи макаронів». Дуже любила їх», – розповідає Тетяна Мостова.
Настя Мостова з мамою. Фото: з архіву родини
І Марійка, і Настя зростали талановитими, розповідає мама. Молодша сестра гарно малювала, відвідувала художню школу, де створювала портрети та натюрморти. Потім услід за старшою вивчала музику – опановувала бандуру.
«Донька відвідувала багато конкурсів – шкільні, районні, обласні, всеукраїнські. Завжди і всюди – Настя, Настя, Настя. Як була маленька, я носила за нею бандуру. А підросла і – «Мамо, у нас конкурс». Схопила інструмент і сама побігла», – розповідає Тетяна Мостова.
У школі дівчинка вчилась на середньому рівні. Завжди креативно підходила до завдань. Любила фізкультуру, волейбол.
«Настя не була так званою зручною дитиною. Була справжньою особистістю. Яскравою, обдарованою, неординарною та дуже творчою дівчинкою, яка одразу запам’ятовувалась. Також дуже гарна зовні. Темне волосся і великі блакитні очі… Привертала увагу до себе», – згадує класна керівниця Насті Мостової з 4-го по 9-й клас Наталя Мітіна.
Вона додає, що Настя була генераторкою ідей, якими запалювала однолітків: «Якщо знала, що буде свято, одразу мала свої пропозиції. «А можна я оце зроблю та оце?», – згадує класна керівниця.
Настя Мостова виконує «Мамину калину» на бандурі:
Дівчина захоплювалась також рукоділлям. У дев’ятому класі з нагоди новорічного свята створила кілька іграшок із ниток. Класна керівниця зберігала їх після випуску Насті.
Закінчивши 9-й клас, дівчина вступила у Херсонський професійний ліцей харчової промисловості на спеціальність «Художник розмальовування по дереву». Обрала фах сама. Хоч мама пропонувала інші варіанти, та дівчинці до душі було саме малювати.
Настя Мостова. Фото: з особистого архіву родини
Керівниця групи у ліцеї Вікторія Базиченко розповідає: Настю знав увесь заклад. Вона брала участь у кожному заході.
«Настя мала сильний, потужний голос. Виступала з дівчатками не тільки зі своєї групи, а й з інших», – розповідає Вікторія.
«Ми покладали на Настю великі надії. Вона була дуже талановитою, динамічною», – говорить Наталія Калініченко, яка на момент навчання дівчини була заступницею директора ліцею з виховної роботи та викладачкою.
У вільний час Настя брала додаткові уроки з вокалу, відвідувала заняття Тетяни Волгірєвої-Туркової. До цього в жінки навчалась старша сестра Насті, Марійка.
«Настя мала дуже гарний голос. Чудово співала на конкурсах із бандурою. Була одягнена в український костюм, віночок, мама заплітала їй косу», – каже викладачка Херсонського фахового коледжу музичного мистецтва Тетяна Волгірєва-Туркова.
Настя Мостова разом з сестрою. Фото: з особистого архіву родини
Дівчина виконувала на бандурі саме українські пісні.
«А куди на бандурі російське співати? Не лягає воно», – говорить Тетяна Мостова. Одного разу Насті пропонували перейти з класичної бандури на електро, але їй подобалася саме класична.
Перед повномасштабним російським вторгненням Настя жила окремо від Тетяни. 1 березня 2022 року з подругою завітала до мами. Близько 16:00 дівчата вирушили до себе. Їх на машині приїхав забрати знайомий подруги. Того ж дня в Херсон зайшли російські військові.
Невдовзі машину, в якій перебували друзі Насті, виявили розстріляною. Всередині були дві людини – подруга Мостової та її знайомий. Саму Настю знайшли надвечір 2 березня у морзі. Її теж розстріляли, але за кілька кілометрів від авто.
Настя Мостова. Фото: з особистого архіву родини
«Судмедексперт сказав, що Насті надавали першу домедичну допомогу. Але як можна людині надавати першу домедичну допомогу, коли мені надсилають відео, на якому донька лежить вниз головою? Як тоді її надавали?!» – говорить мама Тетяна Мостова.
Анастасію Мостову поховали на Кладовищі геологів у Херсоні.
Через майже два роки від убивства у мами одні запитання: «Чому вбили мою доньку? Чому?! Як? За що?». Дотепер немає інформації про це, каже Тетяна.
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.