Лесик Аліна, група КК 1-23, Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище

Вчитель, що надихнув на написання — Телицина Світлана Миколаївна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

2022 рік для мене почався на диво добре. Ми з сім’єю весело зустріли свята, потім я навчалася, займалася улюбленими справами, спілкувалася з друзями. Ми просто жили, будуючи плани на майбутнє, іноді сварилися через, але ж як без цього?

Ніщо не віщувало біди. Але якби ж ми знали, що чекає на нас через декілька тижнів.

Країну щасливих, мирних людей в одну мить затьмарило, затягло чорним димом,оглушило воєм сирен, слізьми дітей та жінок, залізним гулом літаків і страшними звуками вибухів...

24 лютого я прокинулась і, як завжди, почала збиратися до школи. Раптом у якийсь момент крізь скло свого вікна побачила військову техніку, танки. Останнього разу я бачила таке ще у 2014, тому одразу зрозуміла, що відбувається. Бо потім і у новинах побачила, що мої припущення виправдались. Почалася війна.

Чесно кажучи, ми все робили хаотично: готували речі, щоб зібрати валізи, шукали важливі документи. У нашій місцевості було не дуже гучно, але і не спокійно.

В кінці березня я потрапила до лікарні: від стресу і хвилювання піднявся ацетон,була жахлива задишка.

І вже 5 квітня було прийняте рішення виїжджати, бо ставало все небезпечніше. Їхали до Черкас, але опинилися в Дніпрі, щоби бути ближче до дому.

Минув час. Нашого будинку вже нема, і начебто розумієш, що так, як раніше, вже не буде, але дуже хочеться повернутися туди, де все рідне і знайоме. Я продовжую жити, навчатися, розвиватися, опановую зараз професію кухаря, як і мріяла, щоби в подальшому принести користь своїй державі. допомагати відновлювати її після нашої перемоги.

Я щиро вірю в нашу непереможну сильну націю, яка зможе подолати ворога, бо ми — розумний мудрий народ, але, на жаль, навчаємось на власних помилках, щоб ніколи більше їх не повторити. Тому наша перемога буде коштувати нам дуже дорого.

Ці 1000 важких днів навчили особисто мене цінувати час і щасливі моменти в житті, об’єднуватися і підтримувати одне одного, забувши минулі образи і негаразди, жити чесно. допомагаючи слабким.

Я щиро вірю в нашу перемогу!