«Наші родичі з росії впевнені, що їхня армія звільняє нас від нацистів»

Я пенсіонер. У мене є дружина, донька і зять. Ми з міста Краматорськ.

Наш будинок знаходиться неподалік від військового аеродрому, який росія бомбила 24 лютого. Ми почули вибухи, а потім дізналися з новин, що почалася війна.

Зять пішов на війну. Ми щодня чекаємо від нього повідомлень. Коли він не виходить на зв’язок, дуже хвилюємося. Найтяжче – чекати рідних з війни.

На залізничній станції загнула наречена мого племінника. Їй було 19 років.

Ми з дружиною і донькою виїхали в Кривий Ріг евакуаційним автобусом. Його надала наша газова служба, а також допомогла з житлом, за що ми дуже вдячні. Зараз я працюю юристом у Кривому Розі.

Наші сусіди залишилися в Краматорську. Ми регулярно їм телефонуємо. Вони доглядають за нашим будинком. Він неушкоджений.

Брати моєї мами живуть в росії. Ми перестали з ними спілкуватися після того, як вони зателефонували нам і сказали, що їхня армія йде звільняти нас від нацистів.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/